 Багато різних назв має наш час, то його називають ерою інформації то ерою генетики, науки тощо.
Однак один аспект теперішнього часу дуже часто залишається поза увагою, це те що ми де факто стоїмо на порозі, хоча вже фактично вступили в фазу тотального нищення світових устоїв Це проявляється в дії багатьох факторів: - деморалізація народів і націй; - створення локальних конфліктів та сепаратиських рухів, на етнічному грунті; - намагання перекроїти світ за глобалістськими лекалами зокрема намагання встановити контроль транснаціональних корпорацій (далі по тексту ТНК) над сировинними запасами національних держав; - надання кредитів; - тощо. Цей перелік далеко не повний однак ми виділили найважливіші фактори. Для чого все це і кому портрібно? В наш час в світі спостерігається значне зростання споживання і різке скорочення рівня природних ресурсів, зокрема газу та нафти а відповідно і їх подорожчання, а нових джерел енергоносіїв поки що не існує. За таких умов певні зацікавлені групи, котрих інколи називають світовою закулісою (як правило це власники найбільших ТНК, які в більшості своїй є членами різноманітних наднаціональних обєднань типу "Римський клуб", "Тристороння комісія", "Більдербергська група", тощо) які мають лоббі в парламентах більшості розвинутих постіндустріальних країн, прагнуть встановити контроль над існуючими світовими ресурсами. З цією метою їхні лобістські групи у владі розробляють стратегічні плани захоплення ресурсів, при цьому використовуючи всі можливі засоби з вище перерахованих. Щоб дістатись до контролю над ресурсами необхідно: щоб керівництво країн власників ресурсів не проводило власної незалежної політики, а працювало по вказівці ззовні. Цього можна досягнути лише ослабивши оборонну міць країни власника ресурсів та нав'язавши чужу, невластиву для нього мораль, і нацьковуючи одну країну на іншу самим залишатись якби в стороні (над процесом), за принципом "поділяй і володарюй". Однак щоб даний механізм спрацював потрібно задіяти фактори перелічені нами на початку статті зупинемось детально по кожному з них. Деморалізація: власне тут нічого нового не придумано, оскільки цей принцип добре знаний військовими, що легше перемогти противника, розклавши його мораль і дисципліну, і треба визнати що в сенсі деморалізації народів і націй адепти глобалізації, просунулась далеко (читай доктрину Алена Далеса), через нав'язування в масову свідомість, стереотипів суспільства споживання, культу бездуховності та матеріалізму, насильства, збоченства, гомосексуалізму, пияцтва та наркоманії, розпусти, еротизму, попси, різних псевдомистецтв, нігілізму, аморалізму й цинізму тощо. Таким чином тримаючи цілі нації і народи в стані перманентного (постійного, безперервного) отупіння легше нав'язувати йому свою волю та модель необхідної поведінки, оскільки в деморалізованих людей відпадає будь-яке бажання вчитись розширювати свій кругозір, вникати в суть речей і подій, займатись політикою, зникає відчуття національної самосвідомості, і звісно відпадає бажання чинити будь-кому якийсь опір чи протест. Подібна хвороба суспільства торкнулася і України зокрема. Ідеологічною слабкістю перших років періоду незалежності скористались багато іноземних країн, котрі розпочали проти нашої держави справжню ідеологічну та інформаційну війну. Важливим фактором якої був підкуп колишніх радянських чиновників з метою забезпечення собі лояльності. Спочатку почали впроваджувати так звану деідеологізацію, тобто фактично законодавчо закріпили відсутність будь якої ідеології в державі, а по суті нав'язали нам західну модель лібералізму, який тепер розвинувся в такі форми, як глобалізм чи мондіалізм. Під розлогими розмовами про пріоритет свободи індивіда, демократію, потребу діяльності неурядових організацій та формування громадянського суспільства, почали насаджувати нам західні цінності згубні по своїй суті для всіх, а для нас головно. Тому, що для нас традиційно є характерним орієнтація на духовний аспект буття, традиціоналізм, аскетизм, елементи самозречення, пріоритет колективного над індивідуальним, тощо. І це вже закладено в нашому генотипі, тим ми й були, і сподіваюсь все ще є, віками сильні. Тому сповідувати чужі для нас цінності вкрай згубно, це все одно що вчити собаку нявчати чи кота гавкати. Внаслідок негативної дії агресивної системи споживацької ідеології багато західних націй, відкинувши традиціоналізм стали орієнтуватися на чуттєво-емоційний та тілесний аспект буття, тобто по суті на культ гедонізму (насолоди, кайфу), котрий в політиці проявляється в формі лібералізму, і як крайня його форма в глобалізмі (мондіалізмі), з його космополітизмом запереченням традицій, абсолютизацією особистих свобод, тощо. Західні суспільства переживають глибоку духовну кризу, яскраві приклади - теперішня Голландія та Німеччина, що проявляється в гомосексуалізмі, одностатевих шлюбах, узаконенні евтаназії в деяких країнах, легалізації легких наркотиків, порнографії. Навіть в такій відносно консервативній країні, відомій своїми католицькими традиціями, як Польща в перших числах червня 2008 р. влада дала дозвіл на проведення маршу представників секс-меншин. Спроба провести марш за легалізацію легких наркотиків, за потурання нашої "демократичної" влади була і цього року в Києві, однак завдяки організованому спротиву зі сторони ВО "Свобода" Україні вдалось уникнути ганьби. Для нас є характерним і природнім є слідування шляхом правої руки який включає себе консерватизм, традиціоналізм, патріотизм та націоналізм. І в зв'язку з цим калькування нехарактерного чужого нам способу життя, може спричинити до виродження українців, як нації. Це добре знають ідеологи новітнього переділу світу, тому й спрямовують проти нас таку форму ідеологічної атаки, після якої ми якщо вчасно не дамо відсічі, то можемо отримати становище подібно індіанцям США, переставши бути господарями своєї землі і своїх ресурсів. В політичну свідомість суспільства, через підконтрольні ЗМІ, увесь час нав'язується культ пріоритету так званих загальнолюдських цінностей та демократії, як істини в останній інстанції, ставлячи їх вище національних інтересів країни, при цьому не дай Боже, щоб світ подумав що ми недостатньо демократичні. Але чомусь, "найдемократичніша" країна США та "єдина близькосхідна демократія", як вони себе називають, Ізраїль, зовсім не дотримуються ні норм міжнародного права, ні принципів непорушності кордонів, ні загальнолюдських цінностей, і навіть демократії, коли це починає суперечити їх національним інтересам. А "світове співтовариство" покірно схиляє голову і жодної критики, бо критика це, бачте - не політкоректно! Це фактично означає, що США та його сателіти живуть за своєю мораллю, а інша частина світу живе за іншою, строго слідуючи нормам міжнародного права тощо. Найдивнішим є те, що навіть не стільки в США, як в нас в Україні, нерідко так звані політологи цинічно заявляють що, пристосування до нових умов болісне, але необхідне, мовляв і так усе вирішено тобто прийми нові правила гри, і не протестуй, а то буде ще болючіше. Подібні мазохістські сентенції можна порівняти з монологом гвалтівника до своєї жертви: " розслабся і отримай задоволення трохи поболить, але потім буде класно, навіщо опиратись - я й так чи інакше візьму тебе силою, от тоді буде вже сильно боляче". Ці духовно-інтелектуальні збоченці, котрі називають себе політологами в такий спосіб "вішають локшину" на вуха нашим громадянам, які пороззявлявши роти, широко порозкривавши очі та, затамувавши подих, слухають всю цю ахінею з екранів телевізорів, і тішуть себе тим, що вони (глядачі) найдемократичніші у світі. А під розмови про громадянське суспільство та неурядові організації, ми у себе створюємо тепличні умови для організацій типу міжнародної агенції розвитку США (USAID), UNISEF, міжнародної правозахисної організації, всяких корпусів миру які тільки й знають, що захищати різних педофілів, боротись за права "голубих", проводити в Україні всякі акції: по контролю за народжуваністю, використанню недоброякісних вакцин тощо, і це при цьому, що населення нашої країни вимирає катастрофічними темпами! Якщо ми рішуче не покладемо край діяльності подібних структур то можемо скоро на Хрещатику побачити різні гей-паради, як в "цивілізованій" Західній Європі чи США. А наші недороблені правники і філософи почнуть всерйоз розводити розмови про гуманність евтаназії, котру легалізувала "обкурена" Голландія. Дарма, що обкурена, дарма, що там крайні праві та й ті гомосексуалісти, головне, що то Європа! А ми ну так вже хочемо бути "європейшськими", забуваючи, що ми й так є європейською країною навіть в більшій мірі ніж західна Європа тому що ми краще зберегли європейські традиції ніж вони. Так дійсно людській дурості не має меж і якщо Господь Бог Хоче Покарати то Відбирає розум кажуть мудрі люди. Щоб реалізувати подібні сценарії на наших теренах іноземні держави прагне розхитати моральні устої нашого народу, котрі тримаються на багатовікових християнських традиціях та цінностях.. Про намагання перекроїти світ за глобалістськими лекалами, зокрема намагання встановити контроль ТНК над сировинними запасами національних держав, фактично дано відповідь в усьому вищесказаному тому перейдемо до деталізації наступного пунктів: Надання кредитів з метою економічного закабалення один з найстаріших про те досі дієвий метод за допомогою якого західні країни нещадно експлуатують інших, самі при цьому казково наживаються. Господарство не однієї держави внаслідок такої "допомоги" зазнавало краху приклад, економіка Аргентини після тісного співробітництва з МВФ. Міжнародна фінансова олігархія "підсаджує" на "відсотковий гачок" національні держави за допомогою таких організацій Для чого країні, залучати іноземні позики, і брати на себе додатковий тягар виплат за кредитом та відсотками, коли завжди є приховані внутрішні джерела запозичень (заощадження громадян), треба їх лише вміло залучити. Знаючи це, західні держави через своїх представників, використовуючи чванство, самодурство та корумпованість наших державних чиновників, переконують їх в необхідності брати іноземні позики, крім того більшість отриманих кредитів не використовується за цільовим призначенням через розкрадання зі сторони того ж таки корумпованого чиновницько бюрократичного апарату. Тим часом представники влади тільки й роблять, що без перестанку говорять "про без альтернативність ліберальних реформ та необхідність зовнішніх запозичень" і при цьому ми ладні взяти всі кредити світу, тільки б потішити себе тим щоб світове співтовариство називало нас самими цивілізованими і самими демократичними. Цей перелік вище перерахованих методів і способів впровадження свого впливу а також видів інформаційно-ідеологічної та економічної агресії є далеко не вичерпним, однак ми спробували стисло розібратись з найголовнішими з них, насправді дане питання потребує спеціального дослідження, і на даний момент вже є багато ґрунтовних робіт фахівцій в цій сфері. Враховуючи усі вище перераховані загрози і небезпеки, котрі нам несе "цивілізований світ", що залишається робити Україні, щоб не втратити власної національної самобутності, та державності? Ну, по-перше треба діяти, виходячи з християнських принципів, традиціоналізму та національних інтересів, і в зв'язку з цим треба відкинути шанобливе ставлення до євроатлантичних цінностей, тому що вони своїй суті є антитрадиціоналістськими, та антиконсервативними, крім того, ми самі є Європою як географічно, так і ментально . Так само нам потрібно захищатись від інформаційної агресії з боку Росії: антиукраїнські агресивні заяви російських політиків, низькопробна попса, примітивні серіали, підігрівання сепаратиських рухів (Крим, Закарпаття), тощо. Крім того також на державному рівні ми повинні захищати свою рідну мову , встановити високу ціну за транзит енергоносіїв, захищати національного товаровиробника, тощо. В сфері геополітики, щоб стати регіональним лідером Україні потрібно відмовитись від всяких військово-політичних та економічних блоків з Росією, і так само відмовитись від вступу до ЄС та НАТО. Оскільки, як Росія так і НАТО об'єктивно незацікавлені в появі нового сильного суб'єкта політики. Натомість ми повинні вибудовувати свій власний військово-економічний блок Балтійсько-чорноморську вісь разом з країнами Балтії, про, що неодноразово писали в своїх працях відомі українські націоналісти, зокрема Юрій Липа, де Україна в силу цілого комплексу багатьох геополітичних факторів посяде провідне становище лідера, і це буде природньо. І звичайно потрібно всіма силами орієнтуватись на відновлення ядерного потенціалу країни. Наостанок хочеться побажати нашому народу, щоб Господь Бог дав йому вміння "відрізняти зерно від полови". А взагалі то ще хочеться що Україна спромоглася струснути з себе всі ті нашарування й пил, які роблять її несправжньою. Димитріан Давидовський, член Луцької міської Організації ВО "Свобода" |
