Десь тільки жовчі й неповаги до історії береться?" - виникає питання в "таваріща" Фомичова після проведення 9-го березня цього року ВО "Свобода" мітингу і факельної ходи присвячених річниці народження нашого великого генія Т.Шевченка і також отамана "Поліської січі".

Про продукування жовчі В.Фомичову тлумачити не буду, бо про це можна ознайомитись в будь-якому підручнику з анатомії, а "про неповагу до історії" говорити з ним теж справа безперспективна, оскільки він з категорії тих, хто вже не сприймає інших розкритих багато чисельних фактів і висвітлених подій історії, відмінних від тих, які вміщались в упереджені і дуже часто брехливій лінії, втіленій ідеологічним апаратом КПРС, який не один десяток літ і не одному поколінню наших співвітчизників травив мізки. Слава Богу, залишилось ще багато очевидців і архівних документів, зараз розкритих для суспільства державними органами і які свідчать про ту ІСТОРІЮ, яку ви і вам подібні називаєте "неповагою до історії".

Чи є в нас ненависть? Так, є! Є, як і у великого Шевченка в його "Заповіті", де він посилав свою любов і завіщав свою ненависть до зла (Поховайте та вставайте, кайдани порвіте, і вражою злою кров'ю волю окропіте).

Так само як і в його "Розритій могилі", де поет випромінює свою ненависть до поневолювачів України, рядки даного вірша, до речі, і були зацитовані членами ВО "Свобода" на мітингу 9-го березня цього року.

Ми теж ненавидимо зло. Зло, яке уособлювала для новітньої України тоталітарна комуністична система, яка знищила близько 20 млн. українців своїми голодоморами, війнами репресіями і т.д. Зло, яке уособлює ліберальна система, що окупувала сучасну Україну і створила формальну державу, але не наповнила її українським змістом.  Порівнюючи з 1991 роком українців стало приблизно на 5 млн. менше.

Зараз правлять бал у ВР, Кабінеті Міністрів в абсолютній більшості неукраїнці. Банки, ЗМІ і стратегічні підприємства захопили (іншого слова не можна вжити) виключно неукраїнці. Тепер вони хочуть добити нас українців, забравши в нас нашу рідну землю і на останок застовбити за собою навічно владу, змінивши Конституцію, закріпивши двоклановість парламенту, який має обирати голову держави, позбавивши тим самим народ прямого волевиявлення щодо обрання Президента. А хіба не "сотаваріщі" політичного табору Фомичова в 2004 році проявили особливу "повагу" до українського народу, роздираючи його на шматки у Сіверськодонецьку? Можна і прізвища згадати: Янукович, Тихонов, Єфремов, Колєсніков, вже покійний зараз Кушнарьов і т.д. Хоч один серед них українець? Ні! Але вони замість того, щоб зараз їсти тюремну баланду за свій агресивний сепаратизм, з високих подіумів розказують нам, українцям, як потрібно жити. Скажіть! Чи не появиться після цього всього ненависть до того безчестя, яке зараз твориться на Україні.

Не розуміє В.Фомичов наших гасел, але це його проблема, бо, видно, не сприймає він наших славних предків, яких ми дуже шануємо і тому на цьому ж мітингу присвяченому разом і командиру УПА, нами були відтворені ті слова, з якими вмирали повстанці у кривавих боях за незалежність України. Для них дійсно Україна була понад усе, і вони били всіх, підкреслюю: всіх (автор у своїй статті запитує, яких саме ворогів), які приходили на нашу землю.

Пояснюйте собі і переконуйте себе В.Фомичов, що 23 лютого - це свято для українців.

Існування такого Указу Президента - питання часу, бо це блюзнірство для нації відзначати на державному рівні річницю бою під крутами, де 1918 року загинули 300 українських студентів від рук більшовицьких бандитів і 23 лютого - день, коли тими ж більшовиками буда створена ЧА.

Автор статті звертається до нас, щоб ми зробили висновки. Повідомляємо, що висновки зроблено давно, і ми вже перейшли до конкретних дій щодо втілення в життя "Програми захисту українців". Зараз про нас чують всюди: у Володимирі-Волинському і Нововолинську, Локачах, Луцьку, Іваничах, Колках і в багатьох інших місцях Волині і України. На Закарпатті, де мадярські шовіністи встановлювали свої окупаційні символи, в Одесі, де ставили російські шовіністи пам'ятник Катерині ІІ; в Києві на багато чисельних акціях захисту українського інформаційного простору, і в Сіверськодонецьку, де недавно проводили з'їзд сепаратисти, ми всюди, де гноблять честь української нації. Зараз ми єдина сила нації, до якої приєднуються все більше і більше українців. А вам, Віталій Фомичов, порадимо тими же фразами і цитатами з Тараса Шевченка, що ви використали у своїй статті:"не дуріте себе, учітесь, читайте...". Читайте "Кобзаря" всього, а не виривайте окремі його цитати і можливо тоді "Всевишній вам розуму пошле", і ви, можливо, зрозумієте хто такий справжній український патріот і що таке Вітчизна.

Слава Україні!

Ганна Фурман

Заступник голови Володимир-Волинської МО ВО "Свобода"