 На адресу "ВП" надійшов лист-відгук на публікацію "Ланцюгова редакція чиновників у боротьбі за гуртожитки міста". Її автори чомусь роблять висновок, що "свобода слова окремими журналістами розуміється, як свобода викладати неправдиві відомості". Поважаючи право кожного на власну точку зору та оціночні судження, подаємо наведені в листі аргументи, які автори листа називають "фактами, що мають документальне підтвердження з питань, поданих у надрукованій у Вашому виданні статті"...
1. Чи дійсно колектив училища нічого не знав про перепланування частини гуртожитку під житлові квартири, не чув про дозвіл Міністерства освіти і науки України та можливість вкласти свої кошти у реконструкцію з тим, щоб таким чином, по-перше, укріпити конструкцію будівлі гуртожитку, а по-друге - отримати приватне житло? Правдою є лише те, що містичним чином зникли з паперів училища будь-які згадки про те, що на зборах до колективу доводилися підстави та умови участі в майбутній реконструкції аварійної будівлі гуртожитку. Лише в архівах обласних установ відшукалися протоколи окремих зборів працівників училища, які свідчать про те, що колектив усе знав. Коли це стало відомо - було все: і звинувачення у фальсифікації, і погрози проведення експертизи цих протоколів та відкриття з питання підробки кримінальних справ. А тим часом з'явилися ще й інші докази того, що колектив усе знав. 2. Щодо кримінальної історії перепланування частини гуртожитку під квартири. З цього приводу наводимо дані про результати числеенних перевірок, які провели правоохоронні та контролюючі органи з питання винувачень у зловживаннях, які нібито мали місце при реконструкції гуртожитку. Так: а) 23 серпня 2006 року Луцький міськрайонний суд скасував постанову заступника прокурора Волинської області Куренди від 19 серпня 2005 року про порушення кримінальної справи за фактом перевищення своїх повноважень службовими особами управління освіти і науки, чим було заподіяно істотну шкоду інтересам окремих громадян та державним інтересам. б) Відповідними постановами міської прокуратури відмовлено: 6 жовтня 2006 року в порушенні кримінальної справи стосовно службових осіб управління освіти і науки Волинської облдержадміністрації на підставі ч.1, п.2, ст.6 КІЖ України (за відсутності складу злочину); 26 листопада 2006 року - в порушенні кримінальної справи за фактом привласнення коштів, які були спрямовані на реконструкцію гуртожитку колишнім керівником училища в зв'язку із відсутністю складу злочинів, передбачених ст.ст. 191, 364, 365, 367 КК України на підставі ч.1 п.2. ст.6 КІЖ України; 26 листопада 2006 року в порушенні кримінальної справи стосовно осіб, із якими укладені договори про дольову участь у зв'язку з відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ст.296 КК України. в) Протягом I кварталу 2005 року обласним контрольно-ревізійним управлінням проводилася ґрунтовна перевірка роботи по реконструкції частини гуртожитку училища під житловий будинок. 13 грудня 2005 року обласне КРУ своєю постановою на підставі п.9 ст.10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні, ст.ст. 234-1, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення законодавства з фінансових питань колишнім директором училища Хомік Г.Б.. г) Не знайшли істотних порушень в організації реконструкції гуртожитку ВПУ-9 чисельні комісії Міносвіти України, обласного управління освіти і науки України. Вимушені були детально вивчити суть питання обласні та міські адміністративні органи... Здавалося б, усе зрозуміло, і повинна перемогти справедливість. Але так не думають ті працівники училища, які хочуть безпідставно і фактично за безцінь зараз отримати квартири. От і надалі йдуть їхні так звані справедливі "Звинувачення в різні інстанції, газети, організації". Дехто ніяк не може зупинитись, і все подає неправдиві позови до суду... 3. Щодо справедливості у вирішенні житлових проблем працівників училища. На початок робіт зі зміцнення будови гуртожитку в 2000 році на квартирному обліку в міськвиконкомі стояло три працівники училища. В 2002 році, коли розпочалися роботи з перепланування під квартири - уже 12 осіб. Здавалося б, цілком зрозуміло, що для працівників училища було залишено 18 квартир, за вартість існуючих площ яких не потрібно було повертати кошти державі, а лише оплачувати роботи з реконструкції гуртожитку під житло. А найголовніше, що пошук інвесторів був викликаний необхідністю терміново припинити руйнацію гуртожитку, який у 1999 році комісією облвиконкому був визнаний аварійним і непридатним до проживання учнів. Держава ж коштів не виділяла. І тоді лише один працівник училища уклав угоду про дольову участь у реконструкції та вніс початкові кошти... 4. Щодо кооперативу "Віра", який був нібито створений для розв'язання конфліктної ситуації і члени якого, як вказано в статті, вклали у ремонт гуртожитку понад мільйон гривень та оплату боргів перед будівельниками. Тільки чомусь у статті не сказано, що кооператив створений незаконно, без згоди власника будівлі - Міністерства освіти і науки України. Крім того, знову ж без згоди власника, Міносвіти України, нинішній директор училища незаконно передав своїм наказом у 2006 році у власність кооперативу гуртожиток, що реконструюється під житло. Крім того, кооператив створили на 48 осіб, не розірвавши з інвесторами угод, розділивши половину квартир двічі. Оплатили ж усі роботи з ремонту і реконструкції гуртожитку інвестори, кошти яких через касу училища чи по перерахунку вносилися на спецрахунок у міському відділенні Державного казначейства, і законність їх використання була, як вказано вище, підтверджена проведеними перевірками органів прокуратури та КРУ. 5. Щодо того, хто фігурує в числі інвесторів, і прізвища яких наведені в статті. Далекі родичі начальника обласного управління освіти та науки В.В.Церук і О.Ф.Лисенко не мають власного житла, знаходяться в складному соціальному становищі, внесли кошти в реконструкцію на законних підставах, як і інші інвестори. Різниця між ними та найактивнішими "борцями за справедливість", членами так званого кооперативу Максимчук О.І., Пилипок В.П., Сохацька Т.В., Жарікова І.В., Грабовська С.С, сім'ї яких переважно забезпеченні не одним житлом, полягає лише в тому, що інвестори своїми коштами врятували споруду від руйнації, в той час, як свої кошти вказані працівники училища не хотіли вносити. Про це, до речі, писали у своєму зверненні в обласну прокуратуру на початку 2005 року 37 працівників училища. І найголовніше, що не сказано про основу конфлікту, яка полягає в тому, що інвесторам пропонується повернути кошти, вкладені в ремонт і реконструкцію гуртожитку в 2002-2004 роках, без урахування рівня інфляції та нинішньої ціни 1 квадратного метра будови. То чому б названим вище працівникам училища, так званим "борцям за правду", не продати сьогодні своє житло за цінами 2002-го або 2004-го років? Правда ще й у тому, що як тільки чергова інстанція, до якої зверталися зі своїми "правдивими зверненнями" члени так званого кооперативу, вивчить підняті ними питання і висловить свою позицію, яка не збігається із їх баченням, як цих чиновників оразу ж обливають брудом. Тепер черга дійшла й до заступника голови облдержадміністрації Кравчука С.Є., який , на нашу думку, запропонував сторонам розумний компроміс...
А те, що працівники училища надіслали відкритого листа до лідерів Всеукраїнського об'єднання "Свобода", нас справді радує. Можливо, хоч "свободівці" знайдуть правильний компроміс, якщо розберуться, де правда. Ключук В.П., Любацевич В.С., Мартинюк В.П. та ін. (всього 12 підписів) ВОЛИНСЬКА ПРАВДА |
