Якщо поглянути на духовність українського суспільства, то перше, що падає в очі - це стан нашої моралі, яка перебуває в повному занепаді. Насамперед, це стосується низького рівня національної самосвідомості, зміщення життєвих орієнтирів людей з духовної в матеріальну сферу, розпусти, алкоголізму, наркоманії, невміння адекватно сприймати інформацію тощо.

Як сталося так, що Україна, яка споконвіку сповідувала християнські цінності, й завдяки чому завжди підтримувала мораль громадян на належному рівні, нині ледве стримує ту духовну хворобу, що наче пухлина роз'їдає тіло нашої нації? Хто винен у цьому? Чому держава дозволяє існувати релігіям, побудованих на шовінізмі, людиноненависницьких принципах та зневажливому ставленні до Ісуса Христа та християнства взагалі? Чому?

Представники влади (Партія регіонів, комуністи, соціалісти) в цей час і так звана опозиція (НУНС та БЮТ), що її було представлено ліберально-олігархічними кланами, один одному рвали горлянки, намагаючись переконати нас із вами в тому, що саме вони більше всіх люблять Україну. Нині розстановка парламентських сил змінилася, і владні та опозиційні фракції вкотре помінялись місцями, проте всі вони далі продовжують сперечатися про те, хто ж з них більше гідний представляти інтереси держави.

Та все це на словах, а на ділі жоден із них не зробив бодай якихось зусиль, щоби захистити наш інформаційний простір, який заполонила хвиля всілякого бруду як із Заходу, так і зі Сходу. Зокрема, це стосується фільмів та книжок, що активно пропагують культ насильства, розпусти і легкої наживи, попса тощо. Це лайно у відсотковому відношенні переважає усі найкращі культурні здобутки нашої держави. Тому й не дивно, що сьогодні духовно-інтелектуальні якості українців на дуже низькому рівні.

Коли ліберальних демократів запитують, чому будучи у владних органах, не втручаються у цю ситуацію, аби захистити інформаційний простір, то вони натомість цинічно заявляють, що це мовляв буде утискати свободу вибору громадян, з'явиться цензура тощо. Своїми заявами ці політики вже укотре виказують свою брехливу сутність. Цензура сьогодні є, тільки тепер, на відміну від радянського періоду, вона називається словом "формат". Цей термін автоматично виключає свободу вибору, про захист якої вони так волають. Для лібералів узагалі звично маніпулювати суспільною свідомістю, використовувати методи півправди та софістики, тобто висвітлювати будь-яке явище лише в тому контексті, який їм вигідний. Інші аспекти свідомо замовчуються.

Внаслідок таких дій (чи, швидше, такої бездіяльності!), молодь, яка нині перебуває в стані формування психіки та статевого дозрівання, а отже, і світогляду, отримавши з екрану телевізора чергову порцію сцен насильства й розпусти, дуже часто поповнює армію ґвалтівників, убивць, злодіїв, або нерідко вдається до самогубства. Психіка людини в такому молодому віці є дуже вразливою і легко травмується.

Крім того, наша молодь рано починає вживати спиртне і палити. Часто до цього її штовхає реклама тютюну та алкогольних напоїв. Не зважаючи на заборону продавати цигарки та спиртне особам до 18 років, підліткам цілком легально пропонують так звані слабоалкогольні напої (і пиво теж). Унаслідок споживання спиртного у молодих людей виникає звичка, яка дуже часто переростає в алкогольну залежність.

Проблема боротьби з наркоманією, що актуальна сьогодні в Україні, також лишається невирішеною, оскільки державних мужів не цікавлять питання посилення обмежень до міграційного законодавства і зміцнення кордонів.

На справедливе питання: "Чому влада не заборонить рекламу сигарет та алкоголю?" знову чуємо ті самі заїжджені ліберально-демократичні фрази "обмеження свобод", "недопустимість ручного регулювання економіки" тощо. Для нашої влади, мабуть, захист економічних інтересів сучасних шинкарів набагато важливіший за здоров'я українців.

Всі ці фактори сприяють виродженню української нації, "найкращою духовною їжею" для якої стають усілякі псевдомистецтва (приміром, Вєрка Сердючка).

Як запобігти цьому духовному терору проти України? Від кого чекати допомоги? Щоб відповісти на ці питання, для початку треба реалізувати цілу низку заходів. Насамперед, це виховання молодого покоління у християнських традиціях, що, на нашу думку, зміцнить духовність української молоді та її стійкість проти потужної інформаційної агресії, зменшиться ймовірність того, що така людина зазнає шкідливих впливів соціального середовища. Тому сьогодні першочерговим завданням є навернення молоді до християнської моралі, щоби відвідування церкви не було для них простою формальністю, а навпаки - християнська мораль стала основою формування їхнього світогляду. Насамперед, треба запровадити в школах курс "Християнської етики" як обов'язковий предмет. І це буде один із перших кроків до відродження духовності України!

Димитріан Давидовський

ВО "Свобода",

м. Луцьк