Певне збурення у політикумі області викликав виступ (нині вже колишнього) секретаря РНБО Івана Плюща на представленні в.о. голови облдержадміністрації Миколи Романюка, у якому той висловився за створення у парламенті широкої коаліції з Партією регіонів.

Однією з реакцій на це є й стаття народного депутата України Віктора Олійника ("Слово правди" від 22 листопада ц. р.), якого, зокрема, обурює думка Плюща про те, що практично немає різниці між блоком Юлії Тимошенко і Партією регіонів. Ситуація зі створенням коаліції, схоже, наразі вирішена, хоч і у вже звичний для наших демсил, плутаний і затяжний спосіб. Втім, як на мене, залишається актуальним питання: а яка ж справді принципова відмінність між БЮТ та ПР?

У ідеології? Чи може бути у цьому відмінність, якщо чіткі ідеологічні засади там і там практично відсутні?

Стосовно того, на які домовленості не йшла Юлія Тимошенко, то можна згадати спільне голосування БЮТ та ПР за закон про Кабінет Міністрів.

Регіонали" виступають за збереження радянських символів і топоніміки, але пам'ятники Леніну і йому подібним катам України стоять і у тих місцевостях, де при владі "бютівці", починаючи з наших волинських Маневич. Можливо, хоч Указ Президента спонукає їх знести символи тоталітарного режиму?

Мені уже доводилось згадувати на сторінках "Слова правди" про те, як у Одесі фракції БЮТ та ПР разом голосували за встановлення пам'ятника Катерині II. А ось у Полтаві мер-бютівець А. Матковський зносить кам'яну стелу на місці, де мав бути пам'ятник голові Директорії, головному отаману військ УНР Симону Петлюрі. Пам'ятник російському імператору Петру І, який "розпинав нашу Україну", йому не заважає.

Чи різниця у демократичності? Той, хто бодай побіжно знайомий з внутрішньою кухнею БЮТу, розуміє, що демократизм там досить умовний.

У чому принципова відмінність між мільярдерами Р. Ахметовим і К. Живаго, окрім того, що в одного біля парламентського крісла біло-блакитний прапорець, а в іншого-біло-червоний?

Чи так вже разюче між собою різняться кучмісти у лавах ПР і такі соратники Леоніда Даниловича, що перебігли до БЮТу, як Фельдман, Губський, Абдулін тощо? Чи останні вже цілковито перевиховані Юлею Володимирівною?

Якщо в Західній Європі партії історично виникали як представництво різних суспільних верств, то у нас сьогодні під виглядом мегаблоків і гігапартій формується тріумвірат олігархічних угрупувань, які лобіюють інтереси великого капіталу. Шкода лише, що переважна частина наших співвітчизників піддається на маміпулятивні технології та плекає надію, що політхолдинги, контрольовані мільярдерами і мільйонерами, понад усе переймаються проблемами простих громадян.

Руслан Пилип'юк,

голова Володимир-Волинської міської організації ВО "Свобода"

СЛОВО ПРАВДИ