Як на перший погляд, презентація нової книги нібито й не така вже значна подія. І все ж, представлення книги Ірини Фаріон "Отець Маркіян Шашкевич - український мовотворець" в одному із залів бібліотеки Волинського національного університету імені Лесі Українки стало помітною духовною подією.

Автор книги Ірина Фаріон - кандидат філологічних наук, доцент національного університету "Львівська політехніка", відомий мовознавець, автор трьох монографій, сотень наукових статей, лауреат премії ім. Олекси Гірника, науковець і політик. Ірина Фаріон - палкий і натхненний промовець, глибокий, багатознаючий аналітик, українка кожною своєю клітинкою, воістину, як про неї кажуть, - людина свободи, що є її сутністю. Презентація її книги співпала з уродинами Маркіяна Шашкевича та 170-літтям "Русалки Дністрової".

У залі зібралися не лише студенти, а й прийшли убілені сивиною лучани, патріоти України і її мови. І вже перші слова Ірини Фаріон покорили присутніх. Це була без будь-якого папірця розповідь не лише про книгу, її написання, а й про видатну постать Маркіяна Шашкевича, мовотворця, про українську мову і її роль у нашому житті. Ірина Фаріон наголошувала: "Мова, як і людина, має свою долю. На дорозі української мови зустрілися дві великі постаті - молоді Тарас Шевченко зі своїм "Кобзарем" та Маркіян Шашкевич із "Русалкою Дністровою". І хоч вона назвала Тараса Шевченка генієм у кубі, не проминула сказати, що, на жаль, Маркіян Шашкевич залишив цей світ у 32 роки. Але те, що ці дві постаті зустрілися на дорозі нашої мови, лишило немеркнучий слід на віки.

Багато дізналися присутні про Маркіяна Шашкевича не стільки як літератора (хоч його "Веснівка" нині перекладена на 50 мов світу), а, насамперед, як мовотворця, про його душевну і духовну необхідність промовляти мовою українською. Ірина Фаріон наголошувала, що "Русалка Дністрова" дана нам "на виріст". І ми сьогодні повинні йти до неї, як до Біблії. У свій час її вороже зустріли, і не стільки чужі, як свої. Митрополит Андрій Шептицький дивувався, як і чому не розгледіли сучасники велич Маркіяна Шашкевича, котрий був сильною людиною, ніколи не посилався на обставини, а йшов по життю з гордо піднятою головою, з переконаннями, що мова - це духовна енергія, яка керує світом.

Авторка книги розповіла про кожен її розділ. А коли дійшла до проповідей отця Маркіяна, з якими він звертався до своїх прихожан на Галичині, сказала, що вони - це щось особливе. Коли вона їх читала - у неї немов виростали крила. Вона закликала всіх присутніх читати ці проповіді ще і ще, аби стати у цьому житті кращими, чистішими, активнішими, щоб кожному захотілося робити своє діло якнайкраще. Не випадково Ірина Фаріон винесла епіграфом книги біблійну мудрість: "Ніхто сам для себе не живе. Ніхто сам для себе не помирає". Всі ми маємо бути відповідальними за світ, в якому живемо, з яким пов'язані і саме ми повинні дбати всіляко, аби він ставав кращим.

А потім були численні запитання і блискучі, аргументовані відповіді Ірини Фаріон - про мову і політику. Зал був зачарований цією милою жінкою, науковцем, мовознавцем, політиком, людиною, яких, на жаль, сьогодні бракує Україні.

Анастасія Філатенко

ВОЛИНЬ