Пропонуємо вашій увазі уривок з інтерв'ю в Мирослава Поповича газеті "Експрес" від 24-31 травня 2007р.№74 (3396):

    "- Знаєте, я час від часу буваю у Франції. І якось мене французи запитали: "Що нового ви помітили в нас?"Я делікатно відповів  "Дуже багато африканців". А мені на те: "Це не африканці вони французи, тільки чорні!"

    Ви таке в нас почуєте?

            У Росії придумали такий жарт:

    "Є дві національності - росіяни і "понаїхали тут". У Європі такого жарту не зрозуміли б! Для європейців колір шкіри не відіграє ніякої ролі, для них важливо, що вихідці з їхніх колишніх колоній живучи у Франції, виховані в місцевій культурі.

            Те саме й у  Німеччині. Вихідці з іншої цивілізації не загрожують європейській. Бо європейська - сильніша. У Європі не ті проблеми, які роздирають у Бейруті християнські та мусульманські квартали. Європейська цивілізація християнська своїми джерелами, а насправді світська. Християнськість у Європі не може бути аргументом. У Європі не прийнято випинати свою релігійність, там заборонено не тільки в хеджабах ходити до школи. Там у державній школі не може бути розп'яття чи ікони, бо це може прикро вражати людей, які не є християнами.

            Так, Америка Перемагає в масовій культурі. Але Європа диктує моду  всьому світові!"               

Зі слів пана Поповича випливає, що якщо, скажімо негри чи араби проживають на території Франції і є французькими громадянами то вони вже автоматично є французами. І автор незадоволений чому в свідомості українців подібний підхід в національному питанні не реалізовується.

Тобто на думку Поповича  всіх хто має українське громадянство, повинні називатися українцями, тобто мати українську національність, таким чином пан Мирослав сам будучи лібералом, намагається нав'язати нам ліберальну концепцію "політичної нації" як спільності людей об'єднаних територією державою, та громадянством на противагу усталеному розумінні нації як спільності людей об'єднаних багатьма факторами і в першу чергу фактором кровно-генетичної спорідненості.

Простіше кажучи  якщо негру, арабу чи будь-кому надати  Українське, громадянство, навчити мови, для різноманітності можна ще навчити народних пісень, надіти вишиванку, та годувати салом, він стане представником Української нації. Зрозуміло, що це безглуздя але до таки умовиводів схиляє нас не простий студент а академік, Мирослав Попович якого дехто відносить до української еліти.

Далі  Попович в своїх мудруваннях доходить до того, що стверджує, що як мовляв добре що в Європі світські принципи організації життя переважають над християнськими "Християнськість у Європі не може бути аргументом. У Європі не прийнято випинати свою релігійність, там заборонено не тільки в хеджабах ходити до школи. Там у державній школі не може бути розп'яття чи ікони, бо це може прикро вражати людей, які не є християнами." тобто він за повне відокремлення держави від церкви церкви, школи від релігії, що до речі проповідувала комуністична ідеологія борцем з якою Попович себе виставляє на словах, а на ділі? На ділі в релігійному питанні його позиція дивним чином збігається з вченням Маркса-Леніна. Мирослав Попович стверджує що наявність християнської символіки в школах ображає почуття нехристиян, але цікаво чи дума пан Мирослав над тим, що деякі світові релігії, побудовані на принципі шовінізму окремої нації людиноненависницьких принципах, зневажливому ставленні до Ісуса Христа та людей котрі сповідують християнство при цьому називаючи їх  собаками. Не знаю, як пана Поповича, але особисто мене, як і багатьох християн наявність в державі подібних релігій ображає. Але коли почнеш піднімати питання про неприпустимість існування в країні подібних релігій то ліберали зчиняють галас про начебто ксенофобію,  релігійну нетерпимість, тощо.

Чим обернулося декларування принципів політичної нації за які вболіває Попович в Європі яскраво видно уі тій же Франції на прикладі подій кілька річної давності: побиті вітрини магазинів, палаючі автомобілі та домівки тощо. Про загрозу подібного сценарію неодноразово наголошував лідер французьких націоналістів Жан Марі Лепен однак в той час французькі ліберальні політики не сприймали  всерйоз цих попереджень поки врешті решт не "наступили на власні граблі".

Декларування принципів відірваності школи від релігії в Європі обертається повною бездуховністю аморальністю та переміщенн системи цінностей європейця з духовної сфери в матеріальну що створює культ споживання та задоволення. Найяскравішим прикладом подібного духовного занепаду є гей-паради в Німечині та інших європейських країнах.

В нас поки що, слава Богу в більшості людей існує правильне розуміння нації як кровної спільності,  а також  існують сильні християнські традиції виховання молоді, завдяки чому ми не в такій значній мірі зазнали шкідливих західних впливів.

Однак Мирослав Попович та подібні йому ліберали вбачають в цьому нашу відсталість від Європи тощо.

Перше, що спадає на думку то чи або пан Мирослав щиро помиляється, або свідомо намагається маніпулювати свідомістю громадян в хибному напрямку потрібному для ліберального політикуму.

Очевидно що вірно друге припущення оскільки пан Мирослав людина не дурна і добре знає щодо чого і тому не може він "щиро помилятися", як неяк - академік, директор інституту Філософії НАНУ. Зрозуміло інше Попович як філософ добре засвоїв прийоми філософів-софістів котрі всі свої судження будували на свідомому замовчуванні невигідних їм фактів, простіше кажучи він свідомо займається дезінформацією. прийомами півправди, а отже брехні тощо.

Чому ми так добровільно дозволяємо здійснювати наругу над своєю свідомістю? До поки ми будемо мовчки терпіти таких як Попович та йому подібних яких називають елітою української нації і котрі самі паплюжать  поняття нації?

До тих  пір нічого не зміниться допоки українці рішуче не порвуть з брехливими привабливих  на перший погляд ліберальними ідеями які підтримує як влада так і так звана опозиція, а зміна на краще відбудеться лише тоді коли панівною ідеєю українця  стануть традиційні християнські цінності та ідея нації.

Димитріан  Давидовський,

ВО "Свобода"