Проаналізувавши мовну ситуацію, яка склалася в Україні, ми дійшли висновку про існування серйозних соціально-психологічних і політичних проблем у мовній сфері: українська мова досі не набула належного статусу, знижується загальна мовна культура, примітивізується побутове мовлення, дедалі більше поширюється кримінальний сленг. Окремі політичні сили використовують мовне питання для небезпечних провокацій і маніпуляцій свідомістю громадян, збурюють громадський спокій, особливо в передвиборний період.

Українська мова потребує державної і суспільної підтримки в більших масштабах, ніж це відбувається сьогодні. Звичайно, така підтримка не повинна набувати характеру "насильницької українізації", образ якої штучно створюється деякими політичними силами, але підкріплювати позитивні зрушення у сфері відродження української мови треба обов'язково, дбаючи водночас і про забезпечення мовних прав та потреб інших етнічних груп.

Для цього потрібно:

1. Забезпечити системне фінансування та реальне виконання існуючих, а також розробку нових державних програм, спрямованих на підтримку та підвищення престижу української мови із залученням фахівців - філологів, психологів, соціологів, експертів із реклами та зв'язків із громадськістю.

2. Розробити систему заходів, спрямованих на заохочення україномовного стилю життя. Створити мережу державних курсів із вивчення української мови, мовного етикету, культури мовлення. Довести до кінця справу впровадження змін до чинного "Українського правопису".

3. Розширити вживання української мови в громадському житті та засобах масової інформації відповідно до потреб і з метою забезпечення прав україномовних громадян з урахуванням регіональних особливостей.

4. Передбачити податкові преференції для підприємств, які спрямовують частину прибутків на підтримку української мови. Надати податкові пільги для видання друкованої, кіно-, аудіо- та відеопродукції українською мовою та мовами національних меншин до досягнення відповідності частки цієї продукції до питомої ваги носіїв відповідних мов.

5. Інтенсифікувати процес видання україномовних підручників, словників та іншої навчальної і наукової літератури, у тому числі й перекладів з іноземних мов.

6. Упровадити в державних установах і навчальних закладах україномовне програмне забезпечення комп'ютерної техніки.

7. Розбудовувати культурну та освітню співпрацю між регіонами з переважно україномовним і російськомовним населенням із метою розширення україномовного середовища, активізації використання української мови.

8. Здійснити глибокий соціально-психологічний аналіз і на його основі розробити систему заходів щодо оптимізації процесів інтеграції російськомовного населення в сучасне українське суспільство. Вивчити можливість запровадження офіційної двомовності в регіонах із компактним проживанням етнічних меншин.

9. Запровадити систему грантів для громадських об'єднань, які своєю діяльністю сприяють підвищенню престижності навчання в україномовних освітніх закладах у російськомовних регіонах.

10. У процесі державної атестації у вищих навчальних закладах передбачити як обов'язкову вимогу вільне володіння випускником українською мовою у відповідній професійній сфері.

11. Забезпечити реальний, а не декларативний контроль за рівнем володіння українською мовою та її вживанням державними службовцями.

13. У процесі різного роду акредитацій і ліцензувань державних і приватних установ за важливий критерій оцінки вважати здатність і готовність обслуговувати клієнтів зручною їм мовою.

Викладені пропозиції, зрозуміло, не вичерпують усіх можливих шляхів розв'язання мовної проблеми. Тому ми звертаємося до української інтелігенції і широкої громадськості із закликом залучитися до обговорення нашого листа в авдиторіях, на шпальтах газет, на форумах в інтернеті та в будь-яких інших творчих формах. Ми впевнені, що широке дискусійне обговорення мовних питань дасть змогу зняти їхню гостроту і сприятиме гармонізації суспільних відносин. Відчуваючи власну відповідальність за долю України, пропонуємо спрямувати наш спільний інтелектуальний потенціал на розвиток української мови.

Список учасників круглого столу

- Власюк Дмитро Петрович, доцент кафедри загальної та соціальної психології Волинського державного університету імені Лесі Українки.

- Васютинський Вадим Олексійович, провідний науковий співробітник інституту політичної психології АПН України.

- Колісник Олексій Петрович, завідувач кафедри загальної та соціальної психології Волинського державного університету імені Лесі Українки, член Луцького міського комітету ВО "Свобода".

- Засєкіна Лариса Володимирівна, доцент кафедри загальної та соціальної психології Волинського державного університету імені Лесі Українки.

- Філіппова Інесса Юріївна, доцент кафедри загальної та соціальної психології Волинського державного університету імені Лесі Українки.

- Вірна Жанна Петрівна, доктор психологічних наук, декан психологічного факультету Волинського державного університету імені Лесі Українки.

- Іванашко Оксана Євгенівна, доцент кафедри педагогічної та вікової психології Волинського державного університету імені Лесі Українки.

- Вічалковська Наталія Калинівна, доцент кафедри педагогічної та вікової психології Волинського державного університету імені Лесі Українки.

- Мушкевич Мирослава Іванавна, доцент кафедри медичної психології та психодіагностики Волинського державного університету імені Лесі Українки.

- Берегова Світлана Іванівна, студентка п'ятого курсу психологічного факультету Волинського державного університету імені Лесі Українки.

- Богдан Світлана Калениківна, завідувач кафедрою історії та культури української мови Волинського державного університету імені Лесі Українки.

- Гуменюк Надія, голова Волинського обласного товариства "Просвіта", журналіст.

- Сенкевич Леся Федорівна, пенсіонер, представник партії "Народний рух України". Найдьонова Любов Антонівна, вчений сектерар інституту соціальної та політичної психології АПН України.

- Найдьонов Михайло, інститут соціальної та політичної психології АПН України (докторант), інститут рефлексивних досліджень та спеціалізацій (головний науковий співробітник).

- Гошовська Дарія, доцент Дрогобицького педагогічного університету.

- Гошовський Ярослав, доцент Дрогобицького педагогічного університету.

- Губенко Олександр Володимирович, головний редактор журналу "Практична психологія і соціальна робота".

- Коць Михайло Онисимович, доцент кафедри педагогічної та вікової психології Волинського державного університету імені Лесі Українки.

- Малімон Людмила Яківна, доцент кафедри загальної та соціальної психології Волинського державного університету імені Лесі Українки.