22 листопада Україна відзначатиме роковини Майдану... Роковини, які б мали бути Першою річницею початку феномену відродження України. Натомість, переважно, спостерігається інший феномен - цвіт помаранчевого Майдану опадає, а в душах українців, замість ейфорійного піднесення, все частіше шарудить листопад втрачених сподівань.

Минув майже рік з того вікопомного моменту, як свідоме українство, тамуючи подих, прислухалося до гасел, що лунали з Майдану: "Бандитам - тюрми!", "Україні - чесну і прозору владу!", "Реприватизація!" (повернення народу награбованого кучмістсько-олігархічним режимом), "Притягнення до відповідальності фальсифікаторів виборів-2004" тощо. За це варто було днювати й ночувати на сотнях майданів! За це варто було боротися у всі часи! Небувалий вибух національної свідомості розбудив Україну, а гучне "Разом нас багато, нас не подолати!", - додавало сил і оптимізму. Вистояли! Змогли! Здавалося - от вона, благословенна Богом і омріяна багатьма поколіннями українців Воля й істинна Незалежність. Нарешті українець стане господарем у своїй хаті!...

І що зрештою? Помаранчеві прапори потрохи почали вицвітати, ними почала смакувати міль, а помаранчі зігнили... І причина цього далеко не в швидкоплинності часу й минущості всього сущого на цій Землі. А в тому, що українців вкотре обманули. На зміну олігархам режиму Кучми: Пінчуку, Медведчуку, Суркісу - прийшли нові, помаранчеві: Порошенко, Червоненко, Мартиненко, Жванія, Третьяков... Невже для цього ми стояли на Майдані?!

За 9 місяців народжуються діти. А нова влада не спромоглася здійснити суттєвих зрушень ні в економічній, ні в національних сферах. Для змін у економічній сфері, нібито, не вистачало фінансів, часу, професійного Кабінету міністрів... Хоча маю величезний сумнів щодо професіоналізму нового прем'єра Ю.Єханурова, оскільки всі ми добре пам'ятаємо так звану ваучерну приватизацію. А хто тоді очолював Фонд держмайна? Правильно - Юрій Єхануров! То за чийого сприяння і потурання розбазарювалось державне майно? - Питання риторичне і тому є зрозумілою одностайність "Нашої України" та Партії Регіонів при голосуванні за призначення прем'єром саме Єханурова.

Стосовно національного питання. На 15-му році Незалежності, на 10-му місяці діяльності нової влади, воїни УПА, які жертвували собою в ім'я вільної України, досі залишаються невизнаними державою! Їхні подвиги проігнорувала кумівська влада, ігнорує й помаранчева... Україна, напевне, єдина у світі держава, в якій немає національної ідеології, яка не захищає свого інформаційного простору, не відстоює рідної мови, а відтак - інтересів свого народу.

Яскравою ілюстрацією є так звані українські телебачення та радіо, на яких за нової влади теж нічого не змінилося. Нам та нашим дітям і дітям і далі нав'язуються низькопробні російські серіали з бандитськими "розборами", російська порнографія та попса. Шедевром неповаги до українців у цьому контексті є призначення директором Першого національного каналу Віталія Докаленка, людини, яка принципово не розмовляє українською мовою. Більше того, на запитання стосовно реформування очолюваного ним каналу, він заявив, що ніколи раніше його не дивився. То чиї інтереси відстоюватиме ця людина? Українські?

Виходячи на майдани, ми прагнули змін. І дуже боляче, особливо тим, хто днями й ночами стояв на майданах, побачити й відчути усю гіркоту розчарувань діями нової влади. Прикро, що знову справдилася теза: "Революцію творять романтики, а її плодами користуються негідники". Переважна більшість дій нашого Президента і його найближчого оточення, красномовно свідчать про те, що ніякої перемоги українського народу над олігархами та антиукраїнськими силами насправді не відбулося.

Так виглядає, що було щось на зразок реаліті-шоу "Допоможіть самі вкотре обманутися". Бо той, під чиїми помаранчевими знаменами й гаслами "Так!" гуртувався свідомий люд, чомусь забувши, що декларував, почав діяти зовсім Не Так! Чим пояснити факти непослідовності та суперечливості в діях глави нашої держави? Прикладів аж забагато як на такий короткий термін.

Це не була революція! Справжня революція за висловом нашого земляка, історика Валентина Мороза, не передбачає домовленостей (а з Януковичем був підписаний меморандум). Не відбулася люстрація на всіх рівнях влади за принципом трьох "К" - комуністів, кадебістів і кучмістів.

Революція передбачає зміну системи влади, а вона не змінилася!

Українці, які допомогли Віктору Андрійовичу стати президентом, вправі запитати на тому ж Майдані: "Чому Президент, обраний українцями, не став українським президентом? Чому ідеали Майдану так і залишились ідеалами?"

Голова Волинської обласної організації ВО "Свобода"

Анатолій Вітів