На початку травня в західних областях України великодержавний російський "Союз" у співдії з комуністами СПУ Мороза, "Союза совєтскіх офіцеров",товариства російсько-української культури провели низку мітингів під лозунгами захисту російської мови, надання російській мові державного статусу, "вопрос русского языка на референдум", і т.д.

Волинський "союзник" Євген Зубик кричав: "Союз" не дозволить, щоб позбавити природного людського права розмовляти і вчитися рідною мовою. Та все це були вигадки, щоб прикрити справжню мету мітингу, яку висловили "союзники": ми виступаємо за міждержавний союз між Росією і Білорусією та Україною і "єдину слов'янську націю". Чи треба пояснювати про що насправді йшлося товаришам на мітингу? А "головна руская" в Луцьку Галина Соловйова доводила: тут могили наших батьків, то чому ми повинні їхати звідси?

Поставмо, отже, мітингантам і тим, хто їх послав, кілька запитань:

- Де, на тій же Волині, російські діти не мають можливості вчитися рідної мови? Це ж просто брехня.

- Хто і коли казав росіянам "їхати звідси"?

- Чи подібні мітинги на захист української мови в Росії були б можливі? Питання не риторичні. На них дав відповідь сам президент Росії Володимир Путін у своєму щорічному виступі на зведеному засіданні парламенту РФ: всякі "мітинги" на грунті етнічному, релігійному, мовному в Росії недопустимі! Може і нам треба брати приклад із Росії? Адже в Росії єдиною офіційною державною мовою є "рускій язик" і єдиним офіційним державним обов'язковим алфавітом є "рускій алфавіт". Жодна з "республік", суб'єктів РФ, не може вживати іншого алфавіту. Такий вердикт виніс Верховний суд РФ. А у нас? Навіть Чорномирдін заявив, що в Україні проблеми російської мови немає! Тоді про що йдеться "союзникам" со братією?

Отож, мітингуючі говорили не так про захист російської мови, яку ніхто в Україні не переслідує, що й самі вони стверджували, вони хочуть повернення України до "єдиної слов'янської нації" (де вона існує), до Росії. Тому і створено оте "товариство російсько-української культури", бо ж відомо, що ніякої зведеної культури у світі нема, є культура російська, українська, циганська чи мадярська, але зведеної культури нема.

В Україні, як і в інших країнах, проживає значна кількість національних меншин і народностей, напевно, чисельно й відсотково менше, ніж в РФ. Це питання сьогодні є актуальним, а іноді - гостро актуальним у багатьох країнах Європи, тому ним зайнялася Рада Європи і оголосила так звану Рамкову Конвенцію охорони національних меншин. Тому що Україна і РФ є членами Ради Європи, варто ознайомитися з постановами Конвенції в справі мовного питання національних меншин, зокрема, статтями 14, 20, 21.

Конвенція охороняє передовсім права окремої особи, людини, яка належить до національної меншини. Але водночас визначає обов'язки осіб, які належать до національної меншини, щодо держави, в якій вони проживають.

Провокаційні дії "Союза" "со братією" у світлі міжнародного права і Конвенції РЄ є антидержавні й антиукраїнські та порушують українське законодавство. Це політична спланована акція на підрив авторитету Української держави, її територіальної цілісності й незалежності.

І, мабуть, наш уряд таки повинен почерпнути досвіду в Росії , як такі питання розв'язувати.

Степан Семенюк,

газета "Волинь"