 Не можна не погодитись з думками постійного дописувача "Слова правди" Олексія П'ятохи, викладеними у матеріалі "Нащо нам позичена мова?" (11 серпня ц. р.) Як це не прикро і не абсурдно, на 14-му році Незалежності проблема функціонування української мови продовжує лишатись актуальною. Я солідарний з паном П'ятохою у несприйнятті позиції лідера СПУ О. Мороза, про що неодноразово заявляв, зокрема і на сторінках "Слова правди". Проте, панове, невже чогось іншого можна було очікувати від адептів марксистсько-ленінської доктрини?
Законопроект Мороза пише один з 12-ти, які передбачають у тій чи іншій формі, надання російській мові статусу державної. Серед їх авторів, крім "регіоналів", есдеків, комуністів, і "нашоукраїнці" Л. Чернівецький, В. Король та П. Дорошенко. І загроза прийняття такого закону досить висока. Про це свідчить те, що коли наприкінці останньої сесії Верховної Ради розглядались зміни до Закону "Про вибори народних депутатів", і лідер "Свободи" Олег Тягнибок вніс пропозицію зробити знання державної мови обов'язковим для кандидатів у депутати, то вона набрала аж ... 96 голосів. Це навіть менше, ніж складають разом фракції "Наша Україна", БЮТ і УНП.
За півроку, безперечно, неможливо подолати наслідки понад 300-річного змосковщення України, але можна зробити певні кроки у цьому напрямку, та де вони? Піднявшись на боротьбу під помаранчевими знаменами, українці сподівались на захист своїх національних прав, натомість одержали нових русифікаторів, зокрема а особі секретаря РНБО, одного з лідерів партії "Народний союз Наша Україна" Петра Порошенка?
Замість сприяння українській книзі міністерство транспорту і зв'язку на чолі з Є. Червоненком (також чільний діяч НСНУ) підвищує поштові тарифи, чим завдає удару по системі розповсюдження "Книга - поштою". Міністерство культури і туризму висуває якісь химерні плани перебудови Українського Дому у столиці, наче якраз цього не вистачає українській культурі.
Віктор Ющенко заявляє про необхідність підтримки української мови. але, що дивує, говорить, що це не повинно торкатись оподаткування. Власне, без політики державного протекціонізму у ставленні до національної культури, усі розмови про мову "калинову" лишатимуться порожніми балачками.
Зрештою, Україну русифікують вже не лише московити, а й німці з американцями. Саме вони видають у нас велику кількість глянцевих журналів від "Лизы" і "Сооl Girl" до "Кореспондента" та "National Geographic Україна" і всі - москвомовні, бо так їм вигідно. А потрібні такі закони, щоб вигідніше було друкувати українською.
Схоже, наша влада аби, не дай Боже, не роздратувати агресивно-шовіністичну п'яту колону, воліє будувати якусь аморфно-ліберальну державу без чіткої національної основи. Державу, в якій можливо як завгодно принижувати честь і гідність українців, приміром, поширюючи (з дозволу міністерства освіти і науки!) комп'ютерну гру "Операція Галичина", в якій російський спецназ знищує бунтівників на західній Україні. Ну, а українські патріоти - вони потерплять, пробачать, знайдуть виправдання і знову самовіддано будуть боротись за помаранчеву владу, очевидно, вважають нові можновладці.
Ми обирали цю владу певно таки не для того, щоб милуватись обличчям керманичів з телеекранів, а для того, щоб вони розв'язували наболілі українські проблеми. Маємо бути вимогливими до своїх обранців, інакше ризикуємо отримати новий кучмізм в помаранчевій обгортці.
Руслан Пилип'юк, голова Володимир-Волинської міської організації ВО "Свобода", газета "Слово правди" |
